Новости сайта

Проблеми та перспективи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у ВНЗ.

 
 
Цей форум має ліміт на повідомлення та обмеження на час відповідання - поточні установки: 10 повідомлень за 1 день
Фото Anton Zabolotskiy
Проблеми та перспективи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у ВНЗ.
Anton Zabolotskiy - вівторок 7 липень 2015 4:55
 

УДК 004.9:374

 

Заболоцький Антон Юрійович

аспірант Інституту інформаційних технологій

і засобів навчання НАПН України, м. Київ, Україна

директор центра дистанціного навчання Університету «КРОК»

 

 

Проблеми та перспективи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у ВНЗ.

 

Анотація. У статті розглянуто проблеми та перспективи впровадження сучасних ынформацыйно-комуныкацыйних технологый у ВНЗ України. Основні проблеми, недоліки впровадження та переваги від використання викладачем інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

 

Ключові слова: дистанційне навчання, технології дистанційного навчання, використання  ІКТ.

 

          Вступ

         Постановка проблеми. Ефективне використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів навчання у педагогічній діяльності є неухильною вимогою сучасного суспільства. Більшість викладачів закінчували ВНЗ не менше ніж 5 років тому, а стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій змушує опановувати все більш функціональні програми. Існує багато перешкод при впровадженні нових технологій в освітній процес.

Аналіз останнії досліджень і публікацій. Основні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті  висвітлені у дослідженнях Бикова В.Ю., Спіріна О.М., Хуторського А.В., Морзе Н.В.

         Метою статті є формування основних проблем при підготовці викладачів до навчання студентів за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, огляд моделі підготовки викладачів до використання дистанційних технологій  в навчальному процесі та визначити ряд проблем, що можуть виникнути при побудові такої моделі у вищому навчальному закладі.

 

         Виклад основного матеріалу

 

Україна поступово від постіндустріального суспільства приходить до інформаційного суспільства, в якому інформація використовується як стратегічний ресурс.

Основними характеристиками інформаційного суспільства є:

  • збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, соціальному та культурному житті суспільства;
  • зростання обсягу інформаційно-комунукаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
  • створення глобального інформаційного простору, що забезпечує:

ефективну інформаційну взаємодію людей; іхній доступ до світових ресурсів; задоволення їхніх потреб у інформаційних продуктах та послугах [1].

 

Виникає потреба створення такої освітньої системи, орієнтованої на виклики інформаційного суспільства, що сформує систему цінностей і пріоритетів інформаційного суспільства для використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні особистості.

 

 

За Дж. Велінгтоном, інформаційні технології – це системи, створені для виробництва, передачі, відбору, трансформації (обробки) і використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації".

 Якщо в якості ознаки інформаційних технологій вибрати інструменти, за допомогою яких проводиться обробка інформації (інструментарій технології), то можна виділити наступні етапи її розвитку:

 

1-й етап (до другої половини XIX ст.) - «Ручна» інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі.

 

2-й етап (з кінця XIX ст.) - «Механічна» технологія, оснащена більш досконалими засобами доставки пошти, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.

 

3-й етап (40 - 60-і рр.. XX ст.) - «Електрична» технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. Основна мета інформаційної технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.

 

4-й етап (з початку 70-х рр..) - «Електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи управління (АСУ) і інформаційно-пошукові системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи.

 

5-й етап (з середини 80-х рр..) - «Комп'ютерна» («нова») технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи мають умонтовані елементи аналізу та штучного інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються і технічні засоби побутового, культурного та іншого призначень.

 

6-й етап (тільки встановлюється) - «мережева технологія» (іноді її вважають частиною комп'ютерних технологій). Починають широко використовуватися в різних галузях глобальні і локальні комп'ютерні мережі. Їй пророкують в найближчому майбутньому бурхливе зростання, обумовлене популярністю її засновника - глобальної комп'ютерної мережі Internet.

 

 З появою персональних комп’ютерів з’явився термін  “нові інформаційні технології”,  під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності,  завдяки застосуванню сучасних технічних засобів. На сучасному етапі методи, способи і засоби безпосередньо взаємопов'язані з комп'ютером, тому їх іще називають комп'ютерні технології [????].

 

За результатами  анкетування 423 викладачів Університету економіки і права «КРОК»  з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійну діяльність. можна назвати необхідні умови успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності  за результатами анкетування:

  • внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу.
  • наявність комп’ютерної техніки;
  • професійно розроблене програмне забезпечення для навчання з методичними матеріалами;
  • знання та вміння щодо використання ІКТ.

Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя є сукупністю знань, навичок та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання інформаційним технологіям, а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою інформаційних технологій.

                Головним чинником що заважає впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в професійну діяльність викладача є вмотивованість.  Мотивація покращувати свою працю за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій безумовно повинна вирішуватися адміністрацією навчального закладу.        

                 Як варіант класифікації педагогічних цілей можна взяти таксономію Блума.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно цього виділяють

Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя може бути представлена лише після усвідомлення таких факторів:

  • ІКТ є джерелом для самостійної роботи студентів
  • Використання ІКТ для підсумкового оцінювання знань студентів запобігає виникненню спірних ситуацій при оцінюванні.
  • Наявність теоретичного  матеріалу для опрацювання дає змогу студенту що не міг бути присутнім на заняттях самостійно оволодіти знаннями що необхідні.

 

При наявності технологічної компетентності вчитель зможе використовувати програмні та апаратні засоби найбільш ефективно (орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів. Наприклад, працювати з програмами створення презентацій, використовувати апаратні засоби: веб-камеру, інтерактивну дошку, тощо).

При наявності відповідних знань викладач може   використовувати ІКТ для вирішення своїх соціальних потреб (наприклад, брати участь у форумах, листуватися електронною поштою, готовити електронні матеріали, враховуючи правовий аспект подання та використання інформації).

Іноді саме внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу є сильною мотивацією до набуття знань та вмінь щодо використання ІКТ та використання сучасних інформаційних технологій в професійній діяльності.

Сучасний вчитель може отримати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій самостійно, або відвідуючи будь-де курси користувачів, але такі знання, на жаль, дуже часто формують тільки технологічну компетентність вчителя, що дає їм можливість працювати з окремими програмами, але не допомагає змоделювати та провести урок з впровадженням електронних засобів навчального призначення в комп’ютерному класі.

Вважаємо, що системну підготовку вчителя можна отримати лише, якщо проводити поступове, практичне навчання з розумінням можливостей сучасних технічних засобів та програмних засобів електронного призначення, психолого-педагогічних аспектів використання комп’ютерної техніки, враховуючи кваліфікацію, мотивацію, вік навчаємих.

Систему підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі умовно можна поділити на такі частини

  • Початковий. Оволодіння основами роботи з персональним комп`ютером. Початкові навики роботи з програмами редагування текстової інформації, створення презентацій.
  • Базовий рівень. Повноцінна робота з офісними програмами, оволодіння технікою ведення презентацій за допомогою засобів ІКТ.
  • Середній рівень. Створення електронних навчальних курсів(ЕНК)  у системі дистанційного навчання, наповнення тестових, теоретичних, тестових та практичних завдань у ЄНК, формування глосарію.
  • Високий рівень. Вміння правильно використовувати ЕНК у роботі, формувати звітні форми у ЕНК, методологічно вірно та зрозуміло для студента викладати матеріал.

 

 

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

 

 · Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

 ·У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

 ·  Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

 ·   Відсутність контакту з учителем інформатики;

 ·  У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

 ·  Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;

 · Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

 · У розкладі ПТНЗ не передбачено час для використання Інтернет на уроках;

 

 ·  Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задач сучасної освіти є підготовка викладача, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації.

 

 Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищували б якість навчання.

 

 Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості викладачів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп’ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації ПТНЗ зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення профільних навчальних дисциплін комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж.

 

 Нині відбувається активне впровадження в навчальний процес ІКТ, зокрема, мультимедіа та інтерактивних технологій. Застосування ІКТ у навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України.

 

#дистанційне навчання
#сайт дистанційного навчання
#дистанційна освіта
#дистанційної освіти
#дистанционное обучение
#дистанционное образование
#дистанционное высшее образование
#дистанционное высшее образование вузы
#переподготовка дистанционно
#получить образование дистанционно
#система дистанционного обучения
#высшее образование
#вища освіта

Література.

  1. Парламентські слухання з розвитку інформаційного суспільства в Україні 21 вересня 2005 року.- К., 2005.-64 с.        
  2. https://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=7576&showentry=7085