Кафедра міжнародного бізнесу

Опорний конспект з дисципліни:

«МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ»

 

Тема 1. Міжнародний бізнес, його особливості та стратегічні пріоритети в сучасних умовах.

Бізнес (від англ. business - «справа», підприємництво) – ініціативна економічна діяльність, здійснювана за рахунок власних або позикових коштів з метою отримання прибутку та розвитку власної справи.

Міжнародний бізнес передбачає здійснення ділових операцій з декількома партнерами за межами країни.

Область торгівельної підприємницької діяльності економічних суб'єктів здійснюється на світовому ринку: ринку товарів, використанню національних  (внутрішніх) факторів виробництва в міжнародній торгівлі.

Відмінною рисою міжнародного бізнесу є те, що на нього безпосередньо впливає чисельність обставини,  в тому числі, у мові, відстані, валютних курсах, тарифних бар’єрах, політичних проблемах тощо. До найпоширеніших видів МБ відносять:

1) експорт;

2) ліцензування;

3) франчайзинг;

4) контракти на управління;

5) проекти «під ключ»;

          6) прямі іноземні інвестиції [с. 107, Юхименко П. І. Міжнародний менеджмент / П. І. Юхименко, Л. П. Гацька, М. В. Півторак та ін. : навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.].

Справжній досвідчений учасник міжнародного бізнесу звичайно використовує одночасно набір різних видів, вибираючи і комбінуючи їх залежно від напрямку та умов діяльності у тій чи іншій країні. 

Експорт продукції – це найпростіший шлях проникнення на міжнародні ринки. Фірма може створювати для координації експорту, або експортний відділ, або незалежну торгівельну компанію, або посередницьку службу яка має займатися укладанням угод з іноземними покупцями.

Ліцензування – це надання іноземним фірмам певних прав на використання патентів, ноу-хау, програм, процедур, марок тощо за певну плату. Це засіб організації виробництва за кордоном, який зводить до мінімуму капітальні витрати і забезпечує в обмін на ліцензію активів інших фірма або доходів з деяких ресурсів не доступних для експорту або інвестицій.

Франчайзинг – це спосіб діяльності, згідно з яким франчайзер (продавець) передає франчайзі (покупцеві) право на використання своєї торгівельної марки, яка є для бізнесу покупця найважливішим активом і зо допомогою якої продавець надає покупцеві постійну допомогу в його бізнесі.

Проекти «під ключ» - це вид міжнародного бізнесу, який передбачає укладання контракту на будівництво підприємства яке передається за встановлену плату власникові коли досягнута повна її готовність на початок експлуатації. Найчастішим видом міжнародної діяльності займаються фірми які є виробниками промислового устаткування, будівельні фірми. До найважливіших умов контракту «під ключ» відносять:

1)    ціну контракту;

2)    фінансування експорту;

3)    якість технологій та управління;

4)    досвід та репутація фірми.

Прямі іноземні інвестиції в міру накопичення досвіду іноземних операцій фірми збільшують свою безпосередню участь в них у формі прямих іноземних інвестицій. Досвід діяльності міжнародних концернів показує, що завойовування нового ринку як зазвичай проходить три етапи:

1)    вивчення ринку шляхом проведення детальних і глибоких аналізів;

2)    експорт спочатку через місцевого представника, а потім через власні комерційні організації;

          3)    створення власної філії [с. 109. Юхименко П. І. Міжнародний менеджмент / П. І. Юхименко, Л. П. Гацька, М. В. Півторак та ін. : навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.].

В цілому сучасні умови функціонування світового ринку у зростаючому ступені не сприяють повній власності фірми або транснаціональній корпорації. Дедалі більше чинників діє на користь створення спільних підприємств. (Спільне підприємство – це володіння на пайових засадах, коли акційний капітал належить не чисельності дрібних акціонерів, а декільком співвласникам, кожен з яких має певну частку власності і поділяє ризик).

Міжнародна торгівля як форма міжнародного  бізнесу виникла на базі зародження світового ринку в XVII - XVIII ст. і міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці заснований  на принципі порівняльних переваг у випуску деяких благ в країні.  На основі порівняльних переваг в ресурсах (природних, трудових, капіталу) формується і розвивається торгівельне бізнес-середовище, визначальні напрямки розвитку міжнародного торгівельного бізнесу.

З розвитком міжнародної торгівлі з'явилися перші товарні, а пізніше
і фондові біржі. Розвиток світового ринку призвів до вдосконалення форм торгівлі, виникли всесвітні ярмарки в Севільї, Лісабоні, Флоренції, Амстердамі та інших містах.

Подальший розвиток підприємницької діяльності в міжнародному бізнесі викликано трансформацією економічних відносин. Трансформація економічних відносин, встановлення капіталістичного укладу почалася в провідних країнах - Англії, Німеччині, Франції, США.

Накопиченню капіталу в сільському господарстві цих країн сприяли аграрні перетворення. Накопичення капіталу в сільському господарстві вплинуло на підйом промисловості. Промисловий переворот в Англії поширився на Францію, США, Німеччину. Промисловий переворот змінив характер підприємницької діяльності – вдосконалилися машини і механізми, замінювалася ручна праця машинною.

Винаходи сприяли підвищенню продуктивності праці, впровадженню техніки в усі сфери промисловості, збільшення обсягу продукції, що випускається, збільшення розміру капіталу. Обсяг світової промислової продукції за період 1870-1913 рр.. виріс в 5 раз.

Змінювалася і форма вивезення капіталу. Панівним в бізнесі стає вивіз капіталу в грошовій формі. Вивіз пояснюється несприятливою торгівельною діяльністю всередині країни через диктат монополій.

Нерівномірність економічного розвитку окремих країн призводила до
відносного надлишку капіталу в одних країнах і нестачі його в інших.
Освіта відносного надлишку капіталу в найбільш розвинених країнах
сприяла «переливу» капіталу в інші країни і отримання високої
прибутковості в країнах, які відчувають нестачу грошових коштів.
Надлишковий капітал сприяв подальшому розширенню міжнародного
бізнесу.

Світовий ринок капіталів був представлений акціями найбільших
промислових підприємств, міжнародних компаній, цінними паперами держави та ін. Утворювалися центри міжнародного бізнесу. Найбільші фондові ринки перебували в Лондоні і Парижі. Підприємницька діяльність в міжнародному бізнесі була спрямована на отримання монопольно високого прибутку.

Вступ до міжнародних угод, створення монополістичних союзів, дозволяло компаніям отримувати монопольно високий прибуток. На світовому ринку створювалося підприємницьке середовище, яке формує більш високий порядок ведення торгівельного бізнесу.

Значною мірою високий рівень підприємницької діяльності в епоху імперіалізму досягається на основі зрощування монополістичного
банківського капіталу з монополістичним промисловим капіталом.

Це проявляється в тому, що банківські монополії вторгаються в промисловість, а промислові монополії в банківську діяльність.

Суб'єкти міжнародного торгівельного бізнесу, виходячи на світовий ринок з метою реалізації своєї продукції, обирають той чи інший метод організації зовнішньоторговельної діяльності. Під методом міжнародного торгівельного бізнесу розуміється організаційна форма і порядок здійснення зовнішньоторговельної операції.

У міжнародній практиці використовують два основних методи проведення міжнародних торговельних операцій:

- прямий метод торгівлі;

- метод торгівлі через посередників.

Прямий метод проведення торговельних операцій. При цьому методі передбачається встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) і кінцевим споживачем, тобто товар поставляється безпосередньо кінцевому споживачу, а закуповується – у самого виробника на основі договору купівлі-продажу. Близько 50% міжнародного товарообміну відбувається на основі прямих зв'язків.

Метод проведення торговельних операцій через посередників. Цей метод передбачає здійснення купівлі і продажу товарів через торговельно-посередницьку ланку на основі укладання договору з торговим посередником, що передбачає виконання останнім певних зобов'язань у зв'язку з реалізацією товару продавця.

Торгові посередники – це юридичні особи (фірми, організації, установи), які сприяють обміну товарів і не залежать від виробників та споживачів. Їх основна функція - об'єднання продавців і покупців, пов'язування попиту та пропозиції.

 Другорядні функції:

Ø пошук іноземного контрагента;

Ø підготовка і укладання договору;

Ø кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем;

Ø здійснення транспортно-експедиторських операцій;

Ø страхування товарів при транспортуванні;

Ø виконання митних формальностей;

Ø проведення рекламних та інших заходів щодо просування товарів на зовнішні ринки;

Ø здійснення технічного обслуговування та інші послуги.

Більше половини всіх товарів, залучених у міжнародний товарообіг, реалізується при сприянні торгових посередників, а їхніми послугами широко користуються в зовнішній торгівлі США, Англії, Нідерландів, Швеції, Японії.

Аналізуючи теоретичні аспекти міжнародної торговельно-економічної діяльності необхідно звернути увагу на механізм її реалізації. Механізм визначає основні стійкі взаємозв’язки та інструменти, завдяки існуванню яких є можливим здійснення міжнародної торговельно-економічної діяльності. Можна виділити механізми реалізації міжнародних торговельно-економічних відносин на мікрорівні, макрорівні та наднаціональному рівні.

У механізм реалізації міжнародних торгівельно-економічних відносин на мікрорівні входить здійснення окремими регіональними підприємствами ретельного маркетингового аналізу потенціальних міжнародних ринків та укладання міжнародних договорів та контрактів з суб’єктами господарювання інших країн та регіонів світу. До цього рівня також необхідно віднести конкуренті зв’язки між суб’єктами міжнародної торговельно-економічної діяльності.

На макрорівні міжнародна торговельно-економічна діяльність реалізується через механізм державних нормативно-правових актів та державних інструментів регулювання міжнародних відносин. До них відносяться державні закони, постанови з приводу міжнародних відносин, тарифне та нетарифне обмеження міжнародної торгівельно-економічної діяльності.

На наднаціональному рівні діють механізми регулювання міжнародними організаціями, що є спрямованими на досягнення єдиної економічної мети країн-членів. Це міжнародні економічні договори, угоди, хартії.

Сучасна міжнародна торговельно-економічна діяльність, не дивлячись на всеохоплюючий та неминучий характер, не може реалізовуватися без наявності низки чинників розвитку. Ці чинники існують як на регіональному рівні, так і на рівні державному та міжнаціональному.

Виділяються й інші чинники розвитку міжнародної економічної діяльності, що об’єднуються у п’ять блоків. Перший блок включає природно-географічні відмінності між регіонами світу, що знаходить своє відображення у різній забезпеченості природними ресурсами. Другий блок – це машинна промисловість та організація масового виробництва. Третій блок включає науково-технологічний прогрес. Четвертий блок об’єднує фінансову діяльність, яка виражається у вивозі капіталу, створенні транснаціональних корпорацій. Глобальні проблеми людства представлені у п’ятому блоці [с.193–194 Глазьев С.Ю.Теория долгосрочного технико-экономического развития. М. – 2013. – 231 с.].

Окрім чинників, що сприяють розвитку міжнародної торговельно-економічній діяльності, слід визнати існування негативних чинників гальмування цього процесу:

− економічні та політичні конфлікти між країнами та регіонами світу;

− наявність каналів міжнародного руху продукції та факторів виробництва, що встановились історично та перешкоджають диверсифікації цієї сфери;

− у деяких випадках велика міра державного регулювання та обмеження міжнародної торговельно-економічної діяльності;

− нерозвиненість ринкової інфраструктури в окремих країнах світу, насамперед в країнах колишнього Радянського Союзу та країнах, що розвиваються;

− недосконалість інституційної системи забезпечення міжнародної торговельно-економічної діяльності регіонів.

Міжнародні торгівельно-економічні відносини є дуже складними та неоднорідними. Існує багато форм їх вираження, які дуже часто перетинаються та є взаємозалежними. Форми міжнародних торговельно-економічних відносин є їх своєрідним вираженням, способом їх існування у сучасному світовому господарстві. Вони різняться в залежності від сфери здійснення міжнародної економічної діяльності, рівня розвитку країн та ступеня поглиблення взаємозв’язків.

Домінуючими формами міжнародних торгівельно-економічних відносин є:

− міжнародна торгівля;

− міжнародний рух капіталу (інвестування);

         − міжнародна міграція робочої сили [с.7. Європейська соціальна хартія (Переглянута) (ETS N163): Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ вiд 03 травня 1996 р. № ETS N 163. Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_062.]

В умовах активного розвитку світогосподарських зв’язків ці форми міжнародної економічної діяльності є взаємозалежними та взаємопов’язаними. На сьогодні їх характерними рисами є наступні:

1) виділення міжнародної торгівлі товарами як найбільш розповсюдженої форми міжнародної економічної діяльності та посилення міжнародної торгівлі послугами. На сьогоднішній день експорт та імпорт як види міжнародної торгівлі є найбільш простими та зручними;

2) підвищення ролі міграції капіталу. У зв’язку з інтернаціоналізацією господарського життя у ХХІ сторіччі міжнародне інвестування є необхідною умовою забезпечення сталого виробництва та розширення його обсягів;

3) збільшення масштабів міграції робочої сили. Сучасні міграційні процеси пов’язані з нерівномірністю розвитку країн світу, в основному переслідують мету покращення індивідуальних життєвих умов та збільшення достатку;

4) прискорення та широке розповсюдження міжнародної економічної інтеграції. Інтеграція в сучасних умовах є неминучим процесом та виражає зближення господарських систем окремих країн.

        Основною формою міжнародних торгівельно-економічних відносин виступає міжнародна торгівля, оскільки включає торгівлю між країнами не тільки товарами в речовому розумінні цього слова, але й різноманітними послугами (транспортними, фінансовими, послугами для бізнесу, туристичними та іншими) [с. 3. Доусон Л.Р. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: [посібник] / Л.Р.Доусон, М.З.Мальський, Е. ван Дузер, М.Микієвич, Р.Я.Москалик, Р.Чайту та ін. – Л.: Астролябія, 2011. – 704 с.]. З урахуванням регіональної складової міжнародна торгівля виступає сукупністю відносин з приводу купівлі та продажу товарів та послуг окремих регіонів країни з регіонами інших країн задля задоволення внутрішніх регіональних потреб найбільш економічно вигідним способом.

Інша форма міжнародних торгівельно-економічних відносин – міжнародна міграція капіталу – виступає насамперед у формі прямого іноземного інвестування, створює фінансову базу для розвитку виробництва і, в свою чергу, для здійснення торгових операцій. Наявність великої кількості іноземних інвестицій свідчить про великий економічний потенціал регіону на світовій арені, створює клімат для розвитку діяльності суб’єктів господарювання, сприяє отриманню високотехнологічних знань з розвинутих країн світу, що підкріплює розвиток міжнародних торгівельних відносин.

        Третя форма міжнародної торговельно-економічної діяльності – міжнародна міграція робочої сили – охоплює весь світ незалежно від рівня розвитку країн. Вона існує у різних своїх проявах, таких як трудова, сімейна, туристична та інша [с. 329. Європейська соціальна хартія: Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ від 18 жовтня 1961 р. № ETS N 35 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_300.]. Безпосередній вплив на міжнародну торговельно-економічну діяльність має трудова міграція, яка має економічну мету – виїзд за кордон у пошуках роботи. Саме кількість трудових мігрантів визначає забезпеченість регіону країни робочою силою, яка створює об’єкти обміну в процесі міжнародної торгівлі.

Проблемні питання:

1.Поява концепції міжнародного бізнесу пов’язана з транснаціоналізацією економічного розвитку. Чи згодні Ви з таким твердженням? Відповдь обґрунтуйте.

ІІ. Обговорення ситуаційної вправи на тему "Сфери і види бізнесу", "Зовнішнє середовище бізнесу".