Навчальна дисципліна "Сучасні терористичні загрози" націлена на здобуття студентами знань про сучасні терористичні загрози, як окремої галузі юридичної науки, а також вироблення навичок застосування нормативно-правової бази. Дана навчальна дисципліна спрямована на розвиток у студентів розуміння, виявлення та протидію терористичній діяльності (тероризму та його фінансуванню), ризикам і загрозам, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням; відповідальність за вчинення терористичного акту та інших злочинів, що сприяють тероризму.
Метою навчальної дисципліни "Сучасні терористичні загрози" є виявлення суті тероризму, проблем його сутнісної характеристики й співвідношення світового досвіду боротьби з тероризмом та протидії тероризму в сучасній Україні.
Основними завданнями навчальної дисципліни "Сучасні терористичні загрози" є: розуміння, що тероризм – одна з найдавніших проблем в історії людства, яке несе за собою потенційну загрозу для сучасного мирного співіснування; спонукання до ґрунтовного аналізу, до вироблення чіткої особистісної позиції бачення проблематики терористичних загроз; виховання свідомого ставлення до політичної інформації, виробити цілісний підхід до її відбору, навчитися читати та аналізувати спеціальну літературу; доведення, що застосування міжнародного досвіду та знань може допомогти національній протидії тероризму; сприяння розумінню того, що знання про таке негативне явище як тероризм є значущими як в міжнародному аспекті, так і в усіх інших державних та соціальних сферах.
По завершенню вивчення навчальної дисципліни "Сучасні терористичні загрози" студенти можуть аналізувати терористичні загрози; вміти виявляти та протидіяти терористичній діяльності, виявляти та усунути причин і умов, які його породжують; визначати правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем; розуміти повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об’єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері; знати порядок координації діяльності органів виконавчої влади, об’єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері; знати гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом. вміти використовувати юрисдикційні й неюрисдикційні форми захисту особи, держави і суспільства від тероризму, а також захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання у контексті протидії політично вмотивованому насильству та радикалізації суспільства;
співвідносити сучасну систему цивілізаційних цінностей з правовими цінностями, принципами та професійними етичними стандартами, зокрема при забезпеченні балансу між інтересами національної безпеки та дотриманням базових прав людини;
проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження для виявлення інформаційно-психологічних спеціальних операцій, пропаганди тероризму та прихованого фінансування терористичної діяльності;
обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи під час доказування вини у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки та тероризму;
дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання при виникненні безпекових криз, гібридних загроз та проявів державного терору;
оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності у сфері кримінального, міжнародного та безпекового права;
обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування у справах, що стосуються притягнення до відповідальності за тероризм на національному та міжнародному рівнях;
мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, затримання осіб, підозрюваних у тероризмі, та блокування їхніх активів;
інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності, зокрема у правоохоронній, судовій, військовій та безпековій складовій державного апарату.