Структура за темами
-
Для осіб, які претендують на вступ на навчання для здобуття ступеня магістра (починаючи з 2022 року) за спеціальностями галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини» умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти передбачено складання єдиного фахового вступного випробування, складником (блоком) якого, крім відповідного предметного тесту, є тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК).
Загальна навчальна компетентність (ЗНК) є деталізацією таких загальних компетентностей, як:
1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
2. Здатність навчатися й оволодівати сучасними знаннями.
3. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
Також загальні компететності стосуються спроможності особистості успішно навчатися в сучасному складному, динамічному, глобалізованому, конкурентному світі: критично мислити, формуючи й розвиваючи власну систему знань на засадах сталого розвитку й співробітництва, активно спілкуючись у рамках фахових як національних, так і міжнародних спільнот, використовуючи й постійно вдосконалюючи свої логічні й аналітичні здатності для аналізу, пошуку закономірностей і їх обґрунтування; застосовувати набуті знанняв житті; бачити проблеми в професійному, особистому, локальному та глобальному контекстах і застосовувати свої знання для їх вирішення цих проблем; розуміти можливості й обмеження науково-технологічного прогресу.
У межах тесту відповідні складники ЗНК структуровані в межах двох складників (блоків):
1) вербально-комунікативний складник, завдання якого передбачають виявлення:
- здатності шукати, сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати інформаціюз різних джерел, передусім текстів;
- здатності структуровано й аргументовано висловлювати свої думки, зокрема у формі текстів, покращувати написане з метою досягнення комунікативної мети;
- здатностіздійснювати конструктивну інтеракцію на основі розуміння законів, принципів, максим, правил, стратегій і тактик комунікації;
2) логіко-аналітичний складник, завдання якого передбачають виявлення:
- здатності аналізувати інформацію, критично оцінювати її обґрунтування, оцінювати факти, які посилюють або послаблюють аргументацію;
- здатності застосовувати різні форми мислення (ідеалізація, абстракція, індуктивне мислення, дедуктивне мислення, кількісне мислення, обчислювальне мислення, стохастичне мислення)для побудови абстрактних моделей реальних проблем для їх дослідження й розв’язання;
- здатності до аналізу й представлення числових даних у різних формах (таблиці, графіки діаграми різних типів тощо); перетворення представлення даних з однієї форми в іншу.